1915 рік. Головні залізничні майстерні І класу у вогні. Після відступу російських військ зі Львова.

Гнітючу картину побачили ті, хто прийшов на підприємство у липні 1944 року. Заводські цехи лежали в руїнах.

Протягом 1944-1955 років повністю відбудовано Львівський паровозо-вагоноремонтний.

1978 рік. Розпочато докорінну реконструкцію заводу. Майбутні побутова вставка з центральним складом, ремонтно-будівельним і секційною дільницею електромашинного цеху.

Житлові будинки по вул.О.Степанівни і в районі Левандівки.

Введено в дію тисячі квадратних метрів житлової площі. Збудовані будинки по вул.О.Степанівни, Я.Мудрого, Городоцькій, виросли нові квартали на Левандівці.

Завод має свою амбулаторію з денним стаціонаром, ясла-садок, гуртожитки, базу відпочинку «Джерело» в Млинках.

Паротяг ТЗ-494 після ремонту готується на лінію.

Паротяг Л-4208 відправляється до споживачів. Працівники відділу визначення ремонту паротягів визначають обсяг ремонту новоприбулого локомотиву.

1970 рік. Виготовлено і здано дослідний зразок модернізованого поїзду для поливальних робіт залізничного полотна.

1950р.Верстати з ремінною передачею.

1950 рік. Вагонний цех.

Колектив вагонного цеху.

Невпізнанно змінився завод за роки докорінної реконструкції.

Електрозварник локомотиво- складального цеху В.Домарадцький здійснює різку металу при допомозі пересувної плазмової установки.

Обмотниця електромашинного цеху О.Юськів.

Колісний цех.

Лазерна установка для нарізки поодиноких деталей.

Зовнішній вигляд заводу